Цікаві факти про Оскара Уайльда: 15 маловідомих сторінок життя генія

Оскара Уайльда знають усі – його п’єси досі ставлять у театрах, а цитати розлітаються соцмережами. Але за блискучими творами ховається ще цікавіша історія самого письменника. Маловідомі факти про оскара уайльда показують, яким він був насправді – складним, суперечливим, трагічним. Розповімо про те, що зазвичай залишається за кадром підручників з літератури.

Оскар Уайльд у цифрах та іменах

Дитинство та родина: де коріння генія?

Батьки Оскара були не менш екстравагантними особистостями. Його батько, сер Вільям Уайльд, був провідним хірургом-офтальмологом Ірландії та заснував безкоштовну лікарню для бідних. Мати, леді Джейн (псевдонім Speranza), була поетесою та активною борчинею за права ірландців.

Цікавий нюанс: Уайльд настільки не хотів бути схожим на свого старшого брата Вільяма, що одного разу навіть заплатив йому, щоб той відростив бороду — аби люди їх не плутали.

Хлопець був надзвичайно обдарованим – вільно розмовляв кількома мовами, знав античну літературу краще за професорів. У Трініті-коледжі в Дубліні він так вразив викладачів, що отримав стипендію для навчання в самому Оксфорді.

Як стати найекстравагантнішою людиною Оксфорду

Що цікавого в житті Оскара Уайльда виділяє його з-поміж тисяч інших студентів? Він створив власний стиль життя. В Оксфорді Уайльд став справжньою зіркою естетичного руху. Його гасло “мистецтво заради мистецтва” шокувало консервативних англійців.

Уявіть собі студентську кімнату, заставлену блакитним порцеляною, прикрашену павичевими пір’ям та соняшниками. А тепер додайте туди господаря в оксамитовому піджаку, бриджах до колін і шовкових панчохах. На лацкані – обов’язково зелена гвоздика або соняшник. Саме так виглядав молодий Оскар.

Незвичайні факти про оскара уайльда письменника з тих часів просто вражають. Він міг годинами розмовляти про красу китайської вази. Міг прийти на лекцію з лілією в руках. А його дотепні відповіді викладачам ставали легендами.

Яким він був у молодості:

• Одягався так, ніби живе у XVIII столітті
• Говорив афоризмами, які всі записували
• Вважав красу важливішою за будь-які правила
• Любив епатувати та провокувати оточення
• Ніколи не соромився бути іншим

Шлях до літературної слави

Спочатку Уайльд заробляв не письменством, а лекціями. Він їздив містами та розповідав про красу, мистецтво, естетику. У 1882 році відправився в грандіозне турне США – за рік відвідав понад 140 міст. На митниці його запитали, чи є що декларувати. Уайльд відповів: “Тільки мій геній”.

Перша збірка віршів вийшла 1881 року, але справжній успіх прийшов пізніше. Роман “Портрет Доріана Грея” вийшов 1890 року та викликав скандал. Критики обурювалися “аморальністю”, а читачі зачитувалися до дір.

Справжня слава прийшла з п’єсами:

• “Віяло леді Віндермір” (1892) – перший тріумф у театрі
• “Жінка, не варта уваги” (1893) – їдка сатира на лицемірство
• “Ідеальний чоловік” (1895) – про політиків та їхні таємниці
• “Як важливо бути серйозним” (1895) – комедія, яку обожнюють досі

На початку 1895 року Уайльд був на вершині слави. Його п’єси йшли одночасно в кількох лондонських театрах. Гроші текли рікою. Здавалося, нічого не може зупинити його тріумф.

Сім’я, яку він любив і зрадив

Оскар уайльд особисте життя цікаве своїми контрастами. У 1884 році він одружився з Констанс Ллойд – розумною, багатою, закоханою жінкою. Шлюб спочатку був щасливим. Народилося двоє синів – Сіріл і Вів’ян. Уайльд обожнював дітей, писав для них чудові казки.

Але паралельно розвивалося інше життя. Уайльд захоплювався молодими чоловіками, і це не було таємницею. У вікторіанській Англії це вважалося злочином, але він не ховався. Дружина довго закривала очі, сподіваючись, що все зміниться.

Як він поєднував сім’ю та захоплення:

• Щиро кохав дружину на початку шлюбу
• Після народження дітей почав віддалятися
• Вів подвійне життя між домом і коханцями
• Продовжував підтримувати сім’ю фінансово
• Ніколи не говорив про розлучення

Зустріч, що змінила все

Оскар уайльд відносини з лордом дугласом стали початком кінця. 1891 року 37-річний Уайльд познайомився з 21-річним Альфредом Дугласом, якого всі називали “Бозі”. Красивий аристократ, талановитий поет, але при цьому капризний, марнотратний і абсолютно егоїстичний.

Уайльд закохався по вуха. Витрачав на Дугласа шалені гроші – на розваги, подарунки, погашення боргів. А тим часом батько Дугласа, маркіз Квінсберрі, божеволів від обурення. Він почав відкриту війну проти Уайльда.

У лютому 1895 року маркіз залишив у клубі Уайльда образливу записку з обвинуваченням у содомії. Дуглас переконав Оскара подати до суду за наклеп. Помститися підлому батькові! Це було найгіршим рішенням у житті Уайльда.

Суд, що зруйнував життя

Оскар уайльд скандали та факти досягли піку під час судового процесу. Спочатку Уайльд був позивачем – це він судився з маркізом. Але адвокати маркіза зібрали докази про гомосексуальні зв’язки письменника з молодими чоловіками з робітничого класу.

Перший процес Уайльд програв і відкликав позов. Але це був тільки початок. Одразу проти нього висунули кримінальні обвинувачення у “непристойній поведінці”. Почалася справжня драма.

Що відбувалося в залі суду:

1. Уайльд блискуче відповідав на каверзні питання
2. Свідки розповідали про його стосунки з юнаками
3. Дуглас навіть не з’явився підтримати коханого
4. Друзі благали Уайльда втекти до Франції
5. Він відмовився і дочекався вироку

25 травня 1895 року суддя виніс вирок – два роки каторжних робіт. Максимальне покарання. Зал суду вибухнув аплодисментами.

Пекло за ґратами

Оскар уайльд тюремне ув’язнення історія – це окрема трагедія. Спочатку його тримали в лондонських тюрмах, потім перевели до Редінгу. Умови були жахливими. Сон на дерев’яних нарах, мізерна їжа, виснажлива праця на верстатах або розбивання каменів.

Уайльд швидко втратив здоров’я. Під час служби в тюремній каплиці він упав і ушкодив вухо. Пізніше саме ця травма стане причиною смертельної інфекції. Але найстрашнішим була не фізична біль.

Найгірше – ізоляція та мовчання. Перші 18 місяців йому не давали паперу. Коли нарешті дозволили писати, народився його найглибший твір – лист до Дугласа під назвою “De Profundis” (З глибин).

У цьому листі Уайльд:

• Аналізує свої помилки та провини
• Звинувачує Дугласа в егоїзмі
• Розмірковує про страждання як шлях до очищення
• Порівнює себе з Христом
• Приймає своє покарання

Останні роки самотності

Оскар уайльд останні роки життя факти показують зламану людину. 19 травня 1897 року він вийшов на волю і більше ніколи не повернувся до Англії. Взяв псевдонім Себастьян Мелмот і оселився в Парижі, в дешевих готелях.

Дружина відмовилася від зустрічей, хоча надсилала невелике утримання. Єдина умова – не зустрічатися з Дугласом. Але Уайльд не втримався. Провів з ним кілька місяців в Італії. Констанс припинила виплати. Невдовзі вона померла після невдалої операції.

Як він жив в еміграції:

• Постійно перебував без грошей
• Залежав від допомоги друзів
• Багато пив і занепадав здоров’ям
• Намагався писати, але не виходило
• Відчував себе самотнім і забутим

Єдине, що він встиг написати після тюрми – поему “Балада Редінгської тюрми”. Вона вийшла анонімно і мала успіх. Але Уайльд вже не міг повернутися до колишньої форми.

У листопаді 1900 року він захворів на менінгіт через стару травму вуха. 30 листопада Оскар Уайльд помер у дешевому паризькому готелі. Йому було всього 46 років. На похоронах – лише кілька друзів.

Маловідомі факти, що розкривають особистість

Оскар Уайльд був людиною, яка перетворила власне життя на витвір мистецтва. Ось кілька сторінок його біографії, про які рідко згадують у підручниках:

• Поліглот з дитинства: Окрім англійської, Оскар змалечку вільно володів французькою та німецькою мовами завдяки гувернанткам. Пізніше він вивчив італійську та давньогрецьку, проте, що цікаво, зовсім не знав ірландської мови.

• Геній епатажу: Письменник мав звичку перевдягатися перед кожним обідом. Він стверджував, що робив би це, навіть якби опинився на безлюдному острові, бо вважав естетику обіднього ритуалу священною.

• Редактор жіночого журналу: У 1880-х роках Уайльд успішно працював редактором журналу The Woman’s World. Він змінив назву (раніше The Lady’s World) і наповнення, заявляючи, що видання має писати не лише про те, що жінки носять, а й про те, що вони думають і відчувають.

• Єдиний роман: Хоча ми знаємо його як видатного прозаїка, Уайльд написав лише один роман — «Портрет Доріана Грея». Він створив його всього за три тижні.

Друге життя після смерті

Маловідомі факти про оскара уайльда включають дивовижну історію посмертної слави. Після смерті його твори продовжували видавати та ставити. Поступово повернулася репутація. А в 1998 році, через 98 років після смерті, британський уряд символічно помилував письменника.

Сьогодні Уайльд – один із найвідоміших письменників світу. Його цитати живуть власним життям. П’єси йдуть у кращих театрах планети. Про нього знімають фільми та пишуть книжки.

Його могила на паризькому цвинтарі Пер-Лашез стала місцем паломництва. Надгробок роботи скульптора Якоба Епштейна весь вкритий слідами помади – відвідувачі залишають поцілунки. Так шанують генія, якого за життя зневажили та знищили.