Ейфелева вежа: 15 маловідомих фактів про символ Парижа, які вас здивують

Ейфелева вежа — це не просто металева конструкція в центрі Парижа. Це справжня зірка, яку щороку приїжджають побачити мільйони людей з усього світу. Але що ми насправді знаємо про неї? За більш ніж сто років існування вежа обросла легендами та історіями, про які багато хто навіть не здогадується. Ейфелева вежа цікаві факти історія якої почалася наприкінці XIX століття, і досі вражає своїми секретами.

Ейфелева вежа у цифрах

Як все починалося

Вежу почали будувати в 1887 році. Автор проекту — інженер Гюстав Ейфель. Спочатку ніхто не планував робити її постійною спорудою. Вона мала прикрасити Всесвітню виставку 1889 року, яка відзначала сторіччя Французької революції. Ейфелева вежа будівництво скільки років тривало — всього два роки, два місяці та п’ять днів. Для того часу це була блискавична швидкість.

Але паризькі інтелектуали прийняли проект у штики. Триста митців, письменників та архітекторів підписали петицію проти “залізної потвори”. Серед них — Гі де Мопассан та Олександр Дюма-син. Вони вважали, що вежа зіпсує красивий вигляд міста. Чому ейфелеву вежу хотіли знести — про це говорили постійно після завершення виставки.

Дозвіл на існування вежі діяв лише 20 років. У 1909 році її мали розібрати. Але технології врятували конструкцію. На початку XX століття з’явилося радіо, і вежа стала ідеальним місцем для антен. Під час Першої світової війни вона перехоплювала ворожі радіопередачі. Так вежа стала незамінною.

Скільки важить та з чого зроблена

Скільки важить ейфелева вежа в тоннах — питання популярне. Загальна вага — близько 10,100 тонн. Сама металева конструкція — 7,300 тонн. Решта — це ліфти, сходи, ресторани та інше обладнання.

З чого зроблена ейфелева вежа матеріал цікавий. Використали пудлінгове залізо — його виробляли вручну, очищаючи чавун від домішок. Завдяки цьому вежа вийшла міцною та надійною. В конструкції 18,038 металевих деталей, скріплених 2.5 мільйонами заклепок. І жодна деталь не повторюється — кожну робили окремо за точними кресленнями.

Висота, що змінюється

Ейфелева вежа висота з антеною метрів досягає 330. Без антени — 300 метрів, але телевізійна антена додає ще 30. Цікаво, що висота не завжди однакова. Ейфелева вежа змінює висоту влітку — метал розширюється від спеки. У жаркі дні вежа може виростати на 15-17 сантиметрів. А верхівка трохи нахиляється в бік, протилежний сонцю, бо нагрівається нерівномірно.

Сходи для сміливців

Ейфелева вежа скільки сходинок до вершини має — 1,665. Але туристам дозволяють піднятися пішки лише до другого поверху — це 674 сходинки. Далі можна їхати тільки на ліфті. Підйом займає від 30 до 45 хвилин, залежно від вашої фізичної форми.

У вежі три рівні для відвідувачів:

• Перший (57 метрів) — тут ресторани, музей та скляна підлога
• Другий (115 метрів) — найпопулярніший майданчик
• Третій (276 метрів) — найвища точка з неймовірним видом на Париж

Секрети, про які мало хто знає

Таємна квартира Ейфеля

Таємна квартира на ейфелевій вежі — це не вигадка. Гюстав Ейфель облаштував собі невеличкий кабінет на самій вершині. Там він приймав особливих гостей. Один із них — винахідник Томас Едісон. Багаті парижани пропонували Ейфелю чималі гроші, щоб орендувати це місце хоча б на ніч. Але він завжди відмовляв. Зараз там стоять воскові фігури Ейфеля та Едісона — можна побачити, як виглядала їхня зустріч.

Магія підсвічування

Ейфелева вежа підсвічування кольори значення має різне. Спочатку її освітлювали газовими ліхтарями. У 1925 році на вежі з’явилася гігантська реклама Citroën із 250,000 лампочок. Сучасне освітлення встановили в 1985 році — 336 прожекторів жовтого кольору підкреслюють красу конструкції.

З 1999 року кожної години після заходу сонця вежа “миготить” протягом п’яти хвилин. Для цього використовують 20,000 лампочок. Колір змінюється залежно від подій:

• Синій — День Європи або важливі європейські події
• Зелений — екологічні акції
• Рожевий — кампанії проти раку грудей
• Національні кольори інших країн — знак підтримки після трагедій

Чому вона коричнева?

Колір вежі офіційно називається «коричневий ейфелевий». Він складається з трьох різних відтінків: найтемніший — біля основи, найсвітліший — на вершині. Це створює ідеальну візуальну перспективу на тлі паризького неба. За свою історію вона встигла побути червоною, жовтою та навіть гірчичною.

Як доглядають за вежею

Вежу фарбують кожні сім років. На це йде 60 тонн фарби та 18 місяців роботи. Цікаво, що колір неоднорідний — використовують три відтінки коричневого. Знизу темніший, вгорі світліший. Так створюється ефект рівномірного кольору, коли дивишся знизу. За всю історію вежа була червоно-коричневою, жовтою, а зараз має офіційний “Ейфелевий коричневий” відтінок.

На вежі працює близько 500 людей — працівники ресторанів, магазинів, технічний персонал та охорона. У 2019 році вежу відвідало понад 6 мільйонів туристів. Це найпопулярніший платний пам’ятник у світі. Вісім ліфтів щороку проїжджають разом понад 103,000 кілометрів.

Вежа в кіно та мистецтві

Художники обожнюють Ейфелеву вежу. Марк Шагал, Роберт Делоне та багато інших присвятили їй серії картин. Вежу знімали в понад 400 фільмах — від старих класичних до сучасних блокбастерів. Про неї пишуть у книгах, співають у піснях. Щодня тисячі людей фотографують її.

Цікавий факт: нічне фото вежі з підсвічуванням захищене авторським правом. Освітлення вважається художнім твором. Тому комерційне використання таких знімків теоретично потребує дозволу. Але до звичайних туристичних фото це не застосовують.

Екстремальні пригоди

За свою історію вежа бачила багато божевільних вчинків. У 1923 році журналіст П’єр Лабрік спустився з першого рівня на велосипеді по канату. У 1989 році акробат Філіп Пті пройшов по канату між Палацом Шайо та вежею. П’ять разів люди стрибали з парашутом з вершини — не завжди це закінчувалося добре.

Під час Другої світової, коли німці окупували Париж, французи поламали ліфти. Гітлер не зміг піднятися нагору. Німці встановили свій прапор на вежі, але він за кілька годин зірвався від вітру. Коли Париж звільнили в 1944 році, Гітлер наказав знищити вежу. Але німецький генерал не виконав наказ.

Поради для відвідувачів

Якщо плануєте відвідати Ейфелеву вежу, купуйте квитки онлайн заздалегідь. Черги на місці можуть розтягнутися на кілька годин, особливо влітку. Ціни різні — залежить від того, як підніматися (пішки чи на ліфті) та до якого рівня.

Коли краще йти:

• Вранці (9:00-11:00) — менше народу
• Ввечері (після 18:00) — побачите захід сонця та нічну підсвітку
• В середині тижня — спокійніше, ніж на вихідних

Пам’ятайте: у дощ або сильний вітер верхній рівень можуть закрити. Великі сумки перевіряють, деякі речі заборонено проносити.

Інженерний шедевр

Вежі вже понад 130 років, але вона досі вражає. Ейфель так точно розрахував вітрове навантаження, що верхівка відхиляється максимум на 12 сантиметрів навіть під час шторму. Тиск вежі на землю — як від людини, що сидить на стільці. Всього 4 кілограми на квадратний сантиметр.

Зараз вежу модернізують без втрати автентичності. Встановили сучасні ліфти, вітрові турбіни для енергії, систему збору дощової води та сонячні панелі. Історична споруда стала екологічною.

Гюстав Ейфель був не лише геніальним інженером, а й великим шанувальником науки. Щоб підкреслити технічне призначення своєї вежі та захистити її від критиків, він наказав викарбувати під першим балконом імена 72 видатних вчених, інженерів та математиків.

Ці імена — це золотий пантеон французької науки XVIII–XIX століть.

Таємниця 72 імен: Хто вони та чому там опинилися?

Імена розташовані на чотирьох сторонах вежі (по 18 на кожній). Цікаво, що Гюстав Ейфель обирав лише тих, хто зробив внесок саме у французьку науку в період з 1789 по 1889 роки.

Найвідоміші постаті та їхні заслуги:

1. Ампер (Ampère): Батько електродинаміки. Його ім’ям названа одиниця сили струму. Без його відкриттів ми б не мали сучасних електродвигунів.

2. Лавуазьє (Lavoisier): Засновник сучасної хімії. Він довів закон збереження маси та виділив кисень. Був страчений під час Французької революції.

3. Кулон (Coulomb): Фізик, який відкрив закон взаємодії електричних зарядів. Без нього неможливо було б розрахувати роботу будь-якої електромережі.

4. Коріоліс (Coriolis): Математик, чиїм ім’ям названо силу, що діє на об’єкти, які рухаються в системі, що обертається (наприклад, вітри на Землі).

5. Дагер (Daguerre): Винахідник одного з перших способів фотографії (дагеротипії).

6. Лаплас (Laplace): Математик та астроном, який пояснив механіку небесних тіл і передбачив існування чорних дір.

Розподіл вчених за галузями